ДОВІДНИК ІНКОТЕРМС

1. МЕТА І СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ІНКОТЕРМС

 

Метою Інкотермс є забезпечення комплекту міжнародних правил по тлумаченню найбільше широко використовуваних торговельних термінів в області зовнішньої торгівлі. Таким чином, можна уникнути або, принаймні, у значній мірі скоротити невизначеність різної інтерпретації таких термінів у різних країнах.

 

Найчастіше сторони, що укладають контракт, незнайомі з різною практикою ведення торгівлі у відповідних країнах. Це може послужити причиною непорозумінь, розбіжностей і судових розглядів з порожньою витратою часу, що випливає, і грошей. Для дозволу всіх цих проблем Міжнародна торговельна палата опублікувала вперше в 1936 році звід міжнародних правил для точного визначення торговельних термінів. Ці правила відомі як Інкотермс 1936. Виправлення і доповнення були пізніше зроблені в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 і в даний час у 2000 році для приведення цих правил у відповідність із сучасною практикою міжнародної торгівлі.

 

Варто підкреслити, що сфера дії Інкотермс обмежена питаннями, зв'язаними з правами й обов'язками сторін договору закупівлі-продажу у відношенні постачання проданих товарів (під словом товари тут маються на увазі матеріальні товари, крім нематеріальних товарів, такі як комп'ютерне програмне забезпечення).

 

Найбільше часто в практиці зустрічаються два варіанти неправильного розуміння Інкотермс. Першим є неправильне розуміння Інкотермс як те, що мають більше відношення до договору перевезення, а не до договору закупівлі-продажу. Другим є іноді неправильне представлення про те, що вони повинні охоплювати всі обов'язки, що сторони хотіли б включити в договір.

Як завжди підкреслювалося Міжнародною торговельною палатою, Інкотермс мають справу тільки з відносинами між продавцями і покупцями в рамках договорів закупівлі-продажу, більш того, тільки у визначених аспектах.

 

У той час, коли експортерам і імпортерам важливо враховувати фактичні відносини між різними договорами, необхідними для здійснення міжнародної угоди продажу - де необхідний не тільки договір закупівлі-продажу, але і договори перевезення, страхування і фінансування - Інкотермс відносяться тільки до одного з цих договорів, а саме договору закупівлі-продажу.

Проте, договір сторін використовувати визначений термін має значення і для всіх інших договорів. Приведемо лише кілька прикладів: погодившись на умови CFR або CIF, продавець не може виконати цей договір будь-яким іншим видом транспорту, крім морського, тому що по цих умовах він повинний представити покупцю коносамент або інший морський транспортний документ, що просто неможливо при використанні інших видів транспорту. Більш того, документ, необхідний відповідно до документального кредиту, буде обов'язково залежати від засобів транспортування, що будуть використані.

 

По-друге, Інкотермс мають справу з деякими визначеними обов'язками сторін - такими як обов'язок продавця поставити товару в розпорядження покупця або передати його для перевезення або доставити його в пункт призначення - і з розподілом ризику між сторонами в цих випадках.

 

Далі, вони зв'язані з обов'язками очистити товар для експорту й імпорту, упакуванням товару, обов'язком покупця прийняти постачання, а також обов'язком представити підтвердження того, що відповідні зобов'язання минулого належним образом виконані. Хоча Інкотермс украй важливі для здійснення договору купівлі - продажу, велика кількість проблем, що можуть виникнути в такому договорі, узагалі не розглядаються, наприклад, передача права володіння, інші права власності, порушення домовленості і наслідку таких порушень, а також звільнення від відповідальності у визначених ситуаціях. Варто підкреслити, що Інкотермс не призначено для заміни умов договору, необхідних для повного договору купівлі - продажу або за допомогою включення нормативних умов, або індивідуально обговорених умов.

 

Інкотермс узагалі не мають справи з наслідками порушення договору і звільненням від відповідальності внаслідок різних перешкод. Ці питання повинні дозволятися іншими умовами договору купівлі - продажу і відповідних законів.

 

Інкотермс споконвічно завжди призначалися для використання в тих випадках, коли товари продавалися для постачання через національні границі: таким чином, це міжнародні торговельні терміни. Однак, Інкотермс на практиці найчастіше включаються в договори для продажу товарів винятково в межах внутрішніх ринків. У тих випадках, коли Інкотермс використовуються таким чином, як статті А.2. та Б.2. і будь-які інші умови інших статей, що стосуються експорту й імпорту, звичайно, стають зайвими.

 

2. ЧОМУ ІНКОТЕРМС ПЕРЕГЛЯДАЮТЬСЯ?

 

Основною причиною послідовних редакцій Інкотермс була необхідність адаптувати їх сучасній комерційній практиці. Так, при перегляді 1980 був уведений термін Франко перевізник (тепер FCA) для розгляду частих випадків, коли пунктом одержання товару при морській торгівлі більш не був традиційний пункт FOB (проходження через поручні судна), а пункт на суші перед навантаженням на борт судна, де товар був покладений у контейнер для наступного транспортування морем або комбінацією різних транспортних засобів (так називані змішані або мультимодальные перевезення).

 

Далі, при перегляді Інкотермс у 1990 статті, що стосуються обов'язки продавця надати підтвердження постачання, дозволили замінити паперову документацію EDI- повідомленнями за умови, що сторони заздалегідь домовилися здійснювати спілкування за допомогою електронної пошти. Немає необхідності говорити, що постійно починаються зусилля по удосконалюванню складання і представлення Інкотермс із метою полегшення їхнього практичного здійснення.

 

3. ІНКОТЕРМС 2000

 

Протягом процесу редагування, що зайняв приблизно два роки, Міжнародна торговельна палата постаралася залучити широке коло працівників світової торгівлі, представлених різними секторами в національних комітетах, за посередництвом яких працює Міжнародна торговельна палата, до висловлення своїх поглядів і відгуків на наступні проекти. Було приємно бачити, що цей процес редагування викликав набагато більше відгуків з боку користувачів в усьому світі, чим кожна з попередніх редакцій Інкотермс. Результатом цього діалогу з'явилися Інкотермс 2000, у які, як може показатися, у порівнянні з Інкотермс 1990 внесене незначна кількість змін. Зрозуміло, однак, що Інкотермс тепер визнано в усьому світі, і тому Міжнародна торговельна палата вирішила закріпити це визнання й уникати змін заради самих змін. З іншого боку, були прикладені значні зусилля для забезпечення ясного і точного відображення практики торгівлі формулюваннями, використовуваними в Інкотермс 2000. Крім того, значні зміни були внесені до двох областей:

- митне очищення і здійснення митних платежів по термінах FAS і DEQ;

- обов'язку по навантаженню і розвантаженню по терміну FCA.

 

Усі зміни, істотній і формальні, були зроблені на основі ретельних досліджень серед користувачів Інкотермс. Особлива увага була приділена запитам, отриманим з 1990 року Групою експертів Інкотермс, організованої як додаткову службу для користувачів Інкотермс.

 

4. ВКЛЮЧЕННЯ ІНКОТЕРМС У ДОГОВІР КУПІВЛІ - ПРОДАЖУ

 

З урахуванням змін, час від часу внесених у Інкотермс, важливо забезпечити, щоб у кожному випадку, коли сторони мають намір уключити Інкотермс у свій договір купівлі - продажу, завжди було зроблене чітке посилання на діючий у даний час варіант Інкотермс. Цьому можна з легкістю не додати значення, коли, наприклад, робиться посилання на більш ранній варіант у стандартних формах договору або в бланках замовлення, використовуваних торговцями. Відсутність посилання на поточний варіант може потім привести до розбіжностей щодо того, чи мають намір сторони включити даний варіант або більш ранній варіант у якості складового їхнього договору. Торговці, що бажають використовувати Інкотермс 2000 повинні чітко вказати, що вони в договорі купівлі - продажу керуються Інкотермс 2000.

 

5. СТРУКТУРА ІНКОТЕРМС

 

У Інкотермс 1990 умови були для полегшення розуміння згруповані в чотири категорії, що відрізняються між собою власне кажучи: починаючи з терміна, відповідно до якого продавець тільки надає товар покупцю на власній території продавця (E - термін - EX WORKS); далі йде друга група, відповідно до якої продавець зобов'язаний поставити товар перевізнику, призначеному покупцем (F - терміни - FCA, FAS і FOB); далі C - терміни, відповідно до яких продавець повинний укласти контракт на перевезення, але не приймаючи на себе ризик втрати або ушкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження і відправлення (CFR, CIF, CPT і CIP); і, нарешті, D - терміни, при яких продавець повинний нести усі витрати і ризики, необхідні для доставки товару в країну призначення (DAF, DES, DEQ, DDU і DDP). Наступна таблиця являє собою класифікацію торговельних термінів.

 

ІНКОТЕРМС 2000

 

Група Е
Відправлення

EXW

Франко завод (... назва місця)

Група F
Основне перевезення не оплачене

FCA

Франко перевізник (... назва місця призначення)

FAS

Франко уздовж борта судна (... назва порту відвантаження)

FOB

Франко борт (... назва порту відвантаження)

Група С
Основне перевезення оплачене

CFR

Вартість і фрахт (... назва порту призначення)

CIF

Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення)

CPT

Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)

CIP

Фрахт/перевезення і страхування оплачені до (... назва місця призначення)

Група D
Прибуття

DAF

Постачання до границі (... назва місця доставки)

DES

Постачання із судна (... назва порту призначення)

DEQ

Постачання з пристані (... назва порту призначення)

DDU

Постачання без оплати мита (... назва місця призначення)

DDP

Постачання з оплатою мита (... назва місця призначення)

 

Далі під усіма термінами, як і в Інкотермс 1990, що відповідають обов'язки сторін зведені в групи під статтями, де кожна стаття з боку продавця відбиває положення покупця відносного даного питання.

 

6. ТЕРМІНОЛОГІЯ

 

При розробці Інкотермс 2000 прикладені значні зусилля для досягнення максимально можливої і бажаної погодженості у відношенні різних виражень, використовуваних у тринадцятьох термінах. Таким чином, вдалося уникнути використання різних формулювань для вираження того самого значення. Крім того, по можливості використовувалися вираження, уживані в Конвенції ООН про договори з продажу товарів.

 

Відправник вантажу

 

У деяких випадках було необхідно використовувати той самий термін для передачі двох різних значень просто тому, що не було підходящої альтернативи. Працівники торгівлі знайомі з цими труднощами як стосовно до договорів купівлі - продажу, так і до договорів перевезення. Так, наприклад, термін відправник вантажу (shipper) означає як людину, що передає товар для перевезення, так і людини, що укладає договір з перевізником: однак ці два відправники вантажу можуть бути різними людьми, наприклад, за договором з терміном FOB, де продавець передає товар для перевезення, а покупець бере контракт із перевізником.

 

Постачання

 

Особливо важливо відзначити, що термін постачання використовується в Інкотермс у двох різних змістах. По-перше, він використовується для визначення моменту, коли продавець виконав свої зобов'язання по постачанню, визначені в статтях А.4. Інкотермс. По-друге, термін постачання також використовується стосовно до обов'язку продавця одержати або прийняти постачання товару, обов'язок, що з'являється в статтях Б.4. збірника Інкотермс. При використанні в цьому другому випадку слово постачання означає, по-перше, що покупець приймає саму природу C - термінів, а саме, що продавець виконує свої обов'язки по відвантаженню товарів, і, по-друге, що покупець зобов'язаний прийняти товар. Цей останній обов'язок важливий, щоб уникнути непотрібних платежів за збереження товару до того моменту, як покупець забере товар. Таким чином, відповідно до термінів CFR і CIF покупець зобов'язаний прийняти постачання товарів і прийняти їх від перевізника. Якщо покупець не виконає цього зобов'язання, він може стати зобов'язаним відшкодувати збитки продавцю, що уклав договір перевезення з перевізником, або ж покупець може бути змушений оплатити простій, для того щоб перевізник видав йому товар. Коли в даному випадку говориться, що покупець зобов'язаний прийняти постачання, це не означає, що покупець прийняв товар як задовольняючому договору купівлі - продажу, але тільки той факт, що продавець виконав своє зобов'язання передати товар для перевезення відповідно до договору перевезення, що він повинний укласти відповідно до умов статей А.3 а) C - термінів. Таким чином, якщо після прийняття товару в пункті призначення покупець знайде, що товар не задовольняє умовам договору купівлі - продажу, він зможе використовувати будь-як міри, що йому надані договором купівлі - продажу і відповідним законом проти продавця. Як уже вказувалося, ці питання знаходяться цілком поза зоною дії Інкотермс.

 

Де потрібно, у Інкотермс 2000 застосовується вираження надавати товар у розпорядження покупця у визначеному місці. Дане вираження має те ж саме значення, як і вираження передати товар, використовуване в Конвенції ООН про договори з продажу товарів.

 

Звичайний

 

Слово звичайний з'являється в декількох термінах, наприклад, у терміну Франко Завод щодо часу доставки (А.4.) і в C - термінах щодо документів, що продавець зобов'язаний надати, і договору перевезення, що продавець повинний забезпечити (А.8., А.3.). Звичайно, може бути важко точно сказати, що означає слово звичайний, однак у багатьох випадках можливо точно визначити, що працівники торгівлі звичайно роблять, і тоді ця практика може стати керівництвом. У цьому змісті слово звичайний є більш корисним, чим слово розумний, котре вимагає оцінки не з погляду світової практики, а щодо більш важкого принципу сумлінності і чесності. У деяких обставинах цілком може бути необхідним вирішити, що значити розумний. Однак, по приведених причинах у Інкотермс слово звичайний у більшості випадків переважніше, ніж слово розумний.

 

Збори

 

Щодо обов'язку очистити товари для імпорту необхідно визначити, що мається на увазі під зборами, що повинні бути оплачені при імпорті товарів. Відповідно до терміна DDP у статті А.6. Інкотермс 1990 використовувалося вираження офіційні збори, оплачувані при експорті й імпорті товару. Відповідно до терміна DDP у статті А.6. Інкотермс 2000 слово офіційні було опущено через те, що це слово викликало невизначеність при визначенні того, чи були збори офіційними чи ні. При видаленні цього слова не передбачалася істотна зміна значення. Збори, що повинні бути оплачені, стосуються тільки тих зборів, що є необхідним наслідком імпорту як такого і які повинні бути тому оплачені відповідно до відповідних правил імпорту. Будь-які додаткові збори, стягнуті приватними сторонами в зв'язку з імпортом, такі як збори за збереження, не зв'язані з обов'язком очищення товарів, не включаються в ці збори. Однак, результатом виконання цього зобов'язання цілком можуть виявитися деякі витрати митних брокерів або експедиторів вантажів, якщо сторона, що несе це зобов'язання, не виконує сама цю роботу.

 

Порти, місця, пункти і приміщення

 

У відношенні вказівки місця, куди повинні бути доставлені товари, у Інкотермс використовуються різні терміни. У термінах, призначених для використання винятково при перевезеннях товарів морським шляхом - таких як FAS, FOB, CFR, CIF, DES і DEQ - використовувалися вираження порт відвантаження і порт призначення. В всіх інших випадках використовувалося слово місце. У деяких випадках представляється необхідним також указувати пункт усередині порту або місця, тому що продавцю може бути потрібним знать не тільки те, що товар повинний бути доставлений у визначений район, такий, як місто, але і де усередині цього міста товар повинний бути наданий у розпорядження покупця. У договорах продажів така інформація часто відсутня, і тому Інкотермс передбачають: якщо не був обговорений конкретний пункт усередині погодженого місця, і при наявності декількох таких пунктів, продавець може вибрати пункт, що найбільше влаштовує його (див., наприклад, термін FCA стаття А.4.). Там, де пунктом доставки є місце продавця, використовувалося вираження приміщення продавця (термін FCA стаття А.4.).

 

Корабель і судно

 

У термінах, призначених для використання при перевезеннях товарів морським шляхом, вираження судно і корабель використовуються як синоніми. Немає необхідності говорити, що повинно бути використаний термін судно, коли він входить у сам торговельний термін, такий як франко уздовж борта судна (FAS) і доставка із судна (DES). Також з урахуванням традиційного уживання вираження перехід за поручні судна в терміну FOB слово судно повинне бути ужите в цьому зв'язку.

 

Перевірка й огляд

 

У статтях А.9. і Б.9. збірника Інкотермс заголовки перевірка - упакування і маркірування й огляд товару використовувалися відповідно. Хоча слова перевірка й огляд майже синоніми, представилося доцільним використовувати перше слово у відношенні зобов'язання продавця по доставці у відповідності зі статтею А.4. і залишити друге слово для конкретного випадку, коли виконується огляд перед відвантаженням, тому що такий огляд звичайно необхідний тільки коли покупець або органи влади країни експорту або імпорту хочуть переконатися, що товар відповідає умовам договору або офіційних умов, перш ніж товар відвантажений.

 

7. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПРОДАВЦЯ ПО ПОСТАЧАННЮ

 

Інкотермс зосереджені на зобов'язанні продавця по постачанню. Точний розподіл функцій і витрат у зв'язку з постачанням товару продавцем звичайно не викликає проблем, коли сторони мають тривалі торговельні відносини. При цьому вони встановлюють між собою практику (лінію торговельних відносин), що вони випливають у наступних угодах так само, як раніш. Однак, при встановленні нових комерційних відносин або укладанні договору за допомогою брокерів - що досить поширено при продажі товарів - варто керуватися умовами даного договору купівлі - продажу, а у випадку, коли Інкотермс 2000 включаються в цей договір, використовувати розподіл функцій, витрат і ризиків, що випливає з них.

 

Звичайно, було б бажано, щоб Інкотермс могли якнайдетальніше визначати обов'язку сторін у зв'язку з доставкою товару. У порівнянні з Інкотермс 1990, у цьому відношенні були початі подальші зусилля в деяких конкретних ситуаціях (див. наприклад, термін FCA стаття А.4.). Але було неможливо уникнути посилань на звичаї в торгівлі в статтях А.4. термінів FAS і FOB (відповідно до звичаїв порту). Причиною цього є те, що саме в торгівлі штучним товаром точний спосіб доставки товару для перевезення в договорах відповідно до термінів FAS або FOB різний у різних морських портах.

 

8. ПЕРЕХІД РИЗИКІВ І ВИТРАТ, ЗВ'ЯЗАНИХ З ТОВАРОМ

 

Ризик втрати або ушкодження товару, а також зобов'язання нести витрати, зв'язані з товаром, переходить від продавця до покупця, коли продавець виконав свої зобов'язання постачання товару. Тому що покупець не вправі відкладати перехід ризиків і витрат, всі умови передбачають, що перехід ризиків і витрат може мати місце навіть до постачання, якщо покупець не приймає доставку відповідно до домовленості або не дає таких інструкцій (у відношенні часу відвантаження і/або місця постачання), що можуть знадобитися продавцю для виконання своїх зобов'язань по постачанню товару. Необхідною умовою для випереджального переходу ризиків і витрат є визначення товару як ідентифікованого для покупця або, як передбачено в умовах, виразно відособленого для нього (відповідність договору).

 

Ця вимога є особливо важливим по терміну EXW, тому що при всіх інших умовах товар звичайно визначається як ідентифікований для покупця, коли були прийняті міри для відвантаження або відправлення товару (терміни F і C) або доставки товару в місце призначення (терміни D). Однак у виняткових випадках товар може бути відправлений від продавця без упакування без точного визначення кількості для кожного покупця. У такому випадку передача ризику і витрат не буде мати місце, перш ніж товар не буде ідентифікований раніше зазначеним образом (порівняєте також з Пунктом 69.3 Конвенції ООН 1980 Про договори міжнародного продажу товарів).

 

9. ТЕРМІНИ

 

9.1 E - термін покладає на продавця мінімальні зобов'язання: продавець повинний лише надати товар у розпорядження покупця в погодженому місці - звичайно у власному приміщенні продавця. З іншого боку, як часто реально відбувається на практиці, продавець часто допомагає покупцю занурити товар на транспортний засіб, наданий покупцем. Хоча термін EXW відбивав краще б це, якби зобов'язання продавця були розширені і включали навантаження, було прийняте рішення зберегти традиційний принцип мінімальних зобов'язань продавця відповідно до умов терміна EXW, щоб їхній можна було використовувати для випадків, коли продавець не хоче приймати ніяких зобов'язань щодо навантаження товару. Якщо покупець хоче, щоб продавець робив більше, це повинно бути обговорене в договорі купівлі - продажу.

 

9.2 F - терміни передбачають, щоб продавець доставив товар для перевезення відповідно до інструкцій покупця. Пункт, у який сторони припускають здійснити постачання відповідно до терміна FCA, викликав утруднення через широку розмаїтість обставин, що можуть зустрічатися в договорах, укладених з цим терміном. Так, товар може бути занурений на транспортний засіб, присланий покупцем, щоб забрати товар із приміщень продавця; в іншому випадку товар може мати потребу в розвантаженні з транспортного засобу, присланого продавцем для доставки товару на термінал, названий покупцем. Інкотермс 2000 враховують ці варіанти, обмовляючи, що у випадку, коли місцем, названим у договорі як місце доставки, є приміщення продавця, постачання довершене, коли товар занурений на транспортний засіб покупця, а в інших випадках постачання довершене, коли товар наданий у розпорядження покупця без розвантаження з транспортного засобу продавця. Варіанти, що згадуються для різних видів транспорту в терміну FCA стаття А.4. Інкотермс 1990, не повторюються в Інкотермс 2000.

 

Пункт постачання відповідно до терміна FOB, що збігається з пунктом постачання по термінах CFR і CIF, залишився без змін у Інкотермс 2000, незважаючи на значні суперечки. Хоча поняття по терміну FOB доставити товар за поручні судна зараз може здаватися в багатьох випадках невідповідним, воно проте розуміється торговцями і застосовується з урахуванням товару і наявних навантажувальних пристроїв. Було відчуття, що зміна пункту постачання відповідно до терміна FOB може створити непотрібну плутанину, особливо у відношенні продажу товарів, перевезених морським шляхом звичайно чартер-партіями.

 

На жаль, слово FOB використовується деякими торговцями просто для позначення будь-якого пункту постачання - наприклад FOB фабрика, FOB завод, FOB із заводу продавця або інших внутрішніх пунктів. При цьому зневажають значенням абревіатури: Франко борт. Зберігається ситуація, коли таке використання FOB має тенденцію створювати плутанину, і його варто уникати.

 

Важлива зміна має місце в терміну FAS у відношенні обов'язку очистити товар для експорту, тому що найбільше широко прийнято покладати ці обов'язки на продавця, а не на покупця. Щоб забезпечити належну увагу цій зміні, вона була виділена заголовними буквами в передмові до терміна FAS.

 

9.3 C - терміни покладають на продавця обов'язок укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинний оплачувати транспортні витрати, обов'язково повинна бути зазначена після відповідного C - терміна. Відповідно до термінів CIF і CIP продавець повинний застрахувати товар і нести витрати по страхуванню. Тому що крапка поділу витрат фіксована в країні призначення, C - терміни часто помилково вважаються договорами прибуття, при яких продавець несе всі ризики і витрати, поки товар не прибув фактично в погоджений пункт. Однак варто підкреслити, що C - терміни мають ту ж природу, що і F - терміни в тім відношенні, що продавець виконує договір у країні відвантаження або відправлення. Таким чином, договори купівлі - продажу відповідно до C - термінів, подібно договорам по F - термінах, попадають у категорію договорів відвантаження.

 

У природі договорів відвантаження закладено, що, у той час як звичайні транспортні витрати за перевезення товару по звичайному маршруті і звичайному способі до погодженого місця повинні оплачуватися продавцем, покупець несе ризики втрати або ушкодження товару, а також додаткові витрати, що виникають унаслідок подій, що мають місце після того, як товар був належним образом доставлений для перевезення. Таким чином, C - терміни відрізняються від всіх інших термінів тим, що вони містять дві критичні крапки. Одна вказує крапку, до якої продавець повинний організувати транспорт і нести витрати відповідно до договору перевезення, а інша служить для переходу ризиків. З цієї причини максимальна обережність повинна бути дотримана при додаванні продавцю зобов'язань, що покладаються на нього після переходу ризику за межі вищевказаної критичної крапки. Сутністю C - термінів є звільнення продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після того, як він належним образом виконав договір купівлі - продажу, уклавши договір перевезення, передавши товар перевізнику і забезпечивши страхування відповідно до термінів CIF і CIP.

 

Сутність C - термінів як договорів відвантаження також може бути проілюстрована розповсюдженим використанням документарных кредитів як кращий спосіб оплати, використовуваного в таких умовах. У випадках, коли сторони договору купівлі - продажу домовилися, що продавець одержить оплату при представленні в банк погоджених вантажних документів по документарному кредиті, головній меті документарного кредиту цілком суперечило б, якби продавець ніс подальші ризики і витрати після моменту одержання оплати по документарным кредитах або після відвантаження і відправлення товару. Звичайно, продавцю прийдеться нести усі витрати за договором перевезення, незалежно від того, чи оплачений вантаж попередньо, після відвантаження або повинний бути оплачений у місці призначення (фрахт підлягає сплаті вантажоодержувачем у порту призначення); однак, додаткові витрати, що можуть виникнути в результаті подій, що мали місце після відвантаження і відправлення, обов'язково оплачуються за рахунок покупця.

 

Якщо продавець повинний забезпечити договір перевезення, що містить у собі оплату пошлин, податків і інших зборів, такі витрати, звичайно, покладаються на продавця, у тім ступені, у якій вони приписані йому відповідно до договору. Тепер це чітко сформульовано в статті А.6. усіх C - термінів.

 

Якщо звичайно полягають кілька договорів перевезення, зв'язаних з перевантаженням товару в проміжних пунктах для досягнення погодженого місця призначення, продавець повинний оплачувати всі ці витрати, включаючи будь-які виникаючі витрати при перевантаженні товару з одного транспортного засобу на інше. Однак, якщо перевізник використовував свої права - відповідно до договору перевезення - щоб уникнути непередбачених перешкод (наприклад, лід, страйки, трудові порушення, урядові постанови, війна або воєнні дії), тоді всі додаткові витрати, що випливають з цього, будуть віднесені на рахунок покупця, тому що зобов'язання продавця обмежене забезпеченням звичайного договору перевезення.

 

Часто трапляється, що сторони договору купівлі - продажу бажають чітко визначити, до якого ступеня продавець повинний забезпечувати договір перевезення, включаючи витрати по розвантаженню. Тому що подібні витрати звичайно покриваються фрахтом, коли товар перевозиться по звичайних судноплавних лініях, договір купівлі - продажу часто передбачає, щоб товар перевозився в такий спосіб або принаймні відповідно до умов перевезення вантажів рейсовими судами. В інших випадках після термінів CFR і CIF додаються слова включаючи розвантаження. Проте, не рекомендується додавати абревіатуру після C - термінів, якщо у відповідній сфері торгівлі значення абревіатури не розуміється чітко і не приймається договірними сторонами, або при відповідному законі, або звичаїв торгівлі.

 

Зокрема, продавцю не випливає - і він не зміг би - не змінюючи саму природу C - термінів брати які-небудь зобов'язання щодо прибуття товару в місце призначення, тому що ризик затримки під час перевезення несе покупець. Таким чином, будь-яке зобов'язання щодо часу повинне обов'язково відноситися до місця відвантаження або відправлення, наприклад відвантаження (відправлення) не пізніше .... Договір, наприклад, CFR Гамбург не пізніше ... є насправді неправильним і в такий спосіб може викликати всілякі тлумачення. Можна припустити, що сторони мали на увазі, або що товар повинний прибути в Гамбург у визначений день, і в цьому випадку договір є не договором відвантаження, а договором прибуття, або, в іншому випадку, що продавець повинний відправити товар у такий час, щоб товар прибув у Гамбург до визначеної дати, за винятком випадків затримки перевезення внаслідок непередбачених подій.

 

У торгівлі товарами трапляється, що товар здобувається, коли він знаходиться на море, і в таких випадках після умови торгівлі додається слово на плаву. Тому що в цих випадках відповідно до термінів CFR і CIF ризик втрати або ушкодження товару вже перейшов від продавця до покупця, можуть виникнути труднощі тлумачення. Однієї з можливостей є збереження звичайного значення термінів CFR і CIF щодо розподілу ризику між продавцем і покупцем, а саме, що ризик переходить після відвантаження: це означало б, що покупець може бути змушений прийняти на себе наслідку подій, що вже мали місце на той момент, коли договір купівлі - продажу набрав сили. Іншою можливістю уточнити момент переходу ризику є час висновку нового договору купівлі - продажу. Перша можливість більш реальна, тому що звичайно неможливо установити стан товару під час перевезення. З цієї причини Стаття 68 Конвенції ООН 1980 року про договори міжнародної торгівлі товарами (CISG) передбачає, що якщо на те вказують обставини, ризик приймається покупцем з моменту передачі товару перевізнику, що видав документи, включені в договір перевезення. Однак, це правило має виключення, коли продавець знав або повинний був знати, що товар був загублений або ушкоджений, і не сповістив про це покупцю. Таким чином, тлумачення термінів CFR і CIF з додаванням слова на плаву буде залежати від закону, застосовного до даного договору купівлі - продажу. Сторонам рекомендується переконатися в застосовуваному законі і будь-якому рішенні, що потім може піти. У випадку сумнівів сторонам рекомендується чітко пояснити це питання в їхньому договорі.

 

На практиці сторони часто продовжують використовувати традиційне вираження C&F (або C і F, C+F). Проте, у більшості випадків виявляється, що вони розглядають ці вираження як еквівалентні CFR. Щоб уникнути труднощів тлумачення, сторонам варто використовувати правильний термін, а саме термін CFR, що є єдиною прийнятою в усьому світі стандартною абревіатурою терміна Вартість і Фрахт (... назва порту призначення).

 

Терміни CFR і CIF у статтях А.8. збірника Інкотермс 1990 зобов'язували продавця надавати копію чартер-партії у всіх випадках, коли його транспортний документ (звичайно коносамент) містив посилання на чартер-партію, наприклад, за допомогою приватної указівки всі інші умови як для чартер-партії. Хоча, звичайно, договірна сторона повинна завжди могти точно установити всі умови її договору - переважно під час укладання договору купівлі - продажу - виявляється, що практика надання чартер-партії відповідно до зазначеного вище створює проблеми в зв'язку з операціями документального кредиту. Обов'язок продавця надавати відповідно до термінів CFR і CIF копію чартер-партії разом з іншими транспортними документами була опущена в Інкотермс 2000.

 

Хоча статті А.8. збірника Інкотермс мають тенденцію забезпечити надання продавцем покупцю доказу постачання, варто підкреслити, що продавець виконує цю вимогу, надаючи звичайні докази. Відповідно до термінів CPT і CIP це буде звичайний транспортний документ і відповідно до термінів CFR і CIF це буде коносамент або морська накладна. Транспортні документи повинні бути чистими, що означає, що вони не повинні містити застереження або вказівки, що констатує поганий стан товару або упакування. Якщо такі застереження або вказівки з'являються в документі, він вважається нечистим і не приймається банками в операціях документального кредиту. Однак, слід зазначити, транспортний документ, що навіть не містить таких застережень або вказівок, звичайно не надає покупцю незаперечного доказу у відношенні перевізника, що товар був відвантажений відповідно до умов договору купівлі - продажу. Звичайно перевізник у стандартному тексті на першій сторінці транспортного документа відмовляється прийняти відповідальність за інформацію щодо товару, указуючи, що подробиці, включені в транспортний документ, являють собою лише заяви відправника вантажу. Відповідно до більшості застосовуваних законів і принципів перевізник повинний принаймні використовувати розумні способи перевірки вірогідності інформації, і його нездатність зробити це може зробити його відповідальним перед вантажоодержувачем. Однак, у контейнерній торгівлі перевізник не має способів перевірки змісту контейнера, якщо тільки він сам не відповідав за завантаження контейнера.

 

Існують тільки два терміни, зв'язаних зі страхуванням, а саме терміни CIF і CIP. Відповідно до цих термінів продавець зобов'язаний забезпечити страхування на користь покупця. У деяких випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахувати себе й у якому ступені. Тому що продавець укладає страховку на користь покупця, він не знає точні вимоги покупця. Відповідно до умов страхування вантажів Об'єднання лондонських страховиків страхування здійснюється з мінімальним покриттям за Умовою C, із середнім покриттям за Умовою B і з найбільш широким покриттям за Умовою A. Тому що в продажі товарів по терміну CIF покупець може захотіти продати товар у шляху наступному покупцю, що у свою чергу може захотіти знову перепродати товар, неможливо знати розмір страхування, що підходить для таких наступних покупців, і, таким чином, традиційно вибирається мінімальне страхування по CIF, що, при необхідності, дозволяє покупцю зажадати від продавця додаткового страхування. Мінімальне страхування, однак, не підходить для продажу промислових товарів, де ризик крадіжки, розкрадання або неправильної транспортної обробки або збереження товару вимагає більш, ніж страхування за Умовою C. Тому що термін CIP на відміну від терміна CIF нормально використовується для продажу промислових товарів, було б доцільніше затвердити найбільш широке покриття страхування по CIP, чим мінімальне страхування по CIF. Але зміна обов'язку страхування продавцем по термінах CIF і CIP приведе до плутанини, і, таким чином, обоє умови зводять обов'язок страхування продавцем до мінімального страхування. Покупцю по терміну CIP особливо важливо знати наступне: при необхідності додаткового страхування, він повинний домовитися з продавцем, що останній надасть додаткове страхування або ж візьме сам на себе розширену страховку. Існують також визначені випадки, коли покупець може захотіти одержати великий захист, чим надається відповідно до Умови A названого вище Об'єднання, наприклад, страхування від війни, безладь, цивільних хвилювань, страйків або інших порушень роботи. Якщо він бажає, щоб продавець забезпечив таке страхування, він повинний надати йому відповідні інструкції, і в цьому випадку продавець повинний при можливості забезпечити таке страхування.

 

9.4 D - терміни по природі відмінні від C - термінів, тому що відповідно до D - термінів продавець відповідає за прибуття товару в погоджене місце або пункт призначення на границі або в країні імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики і витрати по доставці товарів до цього місця. Таким чином, D - терміни означають договори прибуття, у той час як C - терміни говорять про договори відвантаження.

 

Відповідно до D - термінів, за винятком DDP, продавець не зобов'язаний доставляти товар, очищений для імпорту в країні призначення.

 

Традиційно відповідно до терміна DEQ продавець був зобов'язаний очистити товар, тому що товар повинний був бути вивантажений на пристань і в такий спосіб завезений у країну імпорту. Але внаслідок змін у процедурах митного очищення в більшості країн, зараз більш доречно, щоб сторона, що постійно проживає в зацікавленій країні, здійснювала очищення і платила мита й інші збори. Таким чином, зміна в термін DEQ було внесено по тій же причині, що зміна в терміну FAS, про яке говорилося раніше. Як у терміну FAS, зміна в термін DEQ також виділено заголовними буквами у вступі.

 

Виявляється, що в багатьох країнах торговельні терміни, не включені в Інкотермс, використовуються в основному при залізничних перевезеннях (франко границя). Однак, за таких умов звичайно не мається на увазі, що продавець приймає на себе ризик втрати або ушкодження товару під час перевезення до границі. У цих обставинах було б переважніше використовувати термін CPT із указівкою границі. З іншого боку, якщо сторони припускають, щоб продавець ніс ризик під час перевезення, варто використовувати термін DAF із указівкою границі.

 

Термін DDU був доданий у версії Інкотермс 1990 року. Термін виконує важливу функцію у випадках, коли продавець готовий доставити товар у країну призначення без очищення товару для імпорту й оплати мита. У країнах, де митне очищення може бути утруднена і займати багато часу, продавцю може бути ризиковано брати на себе зобов'язання доставити товар за межі пункту митного очищення. Хоча у відповідності зі статтями Б.5. і Б.6. терміна DDU покупець повинний нести додаткові ризики і витрати, що можуть випливати з неможливості для нього виконати свої зобов'язання по очищенню товару для імпорту, продавцю рекомендується не використовувати термін DDU у країнах, де можливо очікувати утруднень при очищенні товару для імпорту.

 

10. ВИРАЖЕННЯ НЕМАЄ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

 

Як видно з виражень продавець зобов'язаний і покупець зобов'язаний терміни Інкотермс мають справу тільки з зобов'язаннями, що сторони несуть друг перед іншому. Слова немає зобов'язань були вставлені тому у всіх випадках, коли одна сторона не несе зобов'язань перед іншою стороною. Таким чином, якщо, наприклад, у відповідності зі статтею А.3. відповідного терміна продавець зобов'язаний забезпечити й оплатити договір перевезення, ми зустрічаємося зі словами немає зобов'язань під заголовком договір перевезення в статті Б.3.а), що формулює позицію покупця. Коли ж жодна зі сторін не несе зобов'язань перед іншою стороною, слова немає зобов'язань з'являться стосовно до обох сторін, наприклад, у відношенні страхування.

 

В обох випадках важливо підкреслити, що навіть хоча одна сторона може могти немає зобов'язань стосовно іншої сторони при виконанні визначеного завдання, це не означає, що виконання цього завдання не в його інтересах. Так, наприклад, тільки тому, що покупець відповідно до терміна CFR не несе перед своїм продавцем зобов'язань по укладанню договору страхування у відповідності зі статтею Б.4., ясно, що в його інтересах укласти такий договір, тому що по статті А.4. продавець не несе таких зобов'язань по забезпеченню страхування.

 

11. ВАРІАНТИ ІНКОТЕРМС

 

На практиці часто має місце ситуація, коли сторони самі хочуть домогтися більшої точності терміна, додаючи слова в терміни Інкотермс. Варто підкреслити, що Інкотермс не дають ніяких указівок для таких додавань. Так, якщо сторони не можуть обпертися на встановлену традицію торгівлі для тлумачення таких додавань, вони можуть зштовхнутися із серйозними проблемами, коли неможливо забезпечити погоджене розуміння таких додавань.

 

Наприклад, при використанні загальних виражень Франко борт завантажений або Франко завод включаючи навантаження неможливо домогтися єдиного розуміння в усьому світі для того, щоб зобов'язання продавця були розширені не тільки щодо вартості фактичного навантаження товару на судно або транспортний засіб, відповідно, але і включали ризик випадкової втрати або ушкодження товару в процесі навантаження. З цих причин сторонам настійно рекомендується точно пояснити, чи мають вони у виді тільки, що обов'язки або вартість операцій по навантаженню повинне лежати на продавці, або що він повинний також нести ризики до фактичного завершення навантаження. На це питання Інкотермс не дають відповіді: отже, якщо договір також чітко не описує наміру сторін, сторони можуть стикнутися з непотрібними труднощами і витратами.

 

Хоча Інкотермс 2000 не передбачає багато хто з традиційно використовуваних варіантів, передмови до деяких торговельних термінів проте попереджають сторони про необхідність спеціальних умов договору, якщо сторони бажають вийти за межі умов Інкотермс.

 

EXW - Додається обов'язок продавця занурити товар на транспортний засіб покупця

CIF/CIP - Покупець має потребу в додатковому страхуванні

DEQ - Додається обов'язок продавця оплатити витрати після розвантаження

 

У деяких випадках продавці і покупці посилаються на комерційну практику контейнерної торгівлі і торгівлі чартер - партіями. У цих обставинах необхідно чітко розрізняти обов'язку сторін відповідно до договору перевезення і їхніх обов'язків по відношенню друг до друга за договором купівлі - продажу. На жаль, немає авторитетних визначень таких виражень, як контейнерні умови і збори за транспортну обробку на терміналі (ТНС). Розподіл витрат відповідно до цих умов може бути різним у різних місцях і періодично змінюватися. Сторонам рекомендується пояснити в договорі купівлі - продажу, як ці витрати повинні бути розподілені між ними.

 

Вираження, часто використовувані в чартер - партіях, такі як Франко борт завантажений, Франко борт завантажений і приведено в стан готовності, іноді використовуються в договорах купівлі - продажу для точного пояснення того, якою мірою продавець відповідно до терміна FOB повинний виконати укладання і приведення товару в стан готовності на борті судна. У тому випадку, коли додаються ці слова, необхідно пояснити в договорі продажу, чи відносяться додані обов'язки тільки до витрат або до витрат і ризиків теж.

 

Як уже було сказано, були початі всі зусилля, щоб терміни Інкотермс відбивали найбільш розповсюджену комерційну практику. Однак у деяких випадках - особливо там, де Інкотермс 2000 відрізняються від Інкотермс 1990 - сторони можуть захотіти, щоб торговельні умови працювали по-різному. Їм нагадують про такі варіанти у вступі до термінів, указуючи на це словом Однак.

 

12. ЗВИЧАЇ ПОРТА АБО КОНКРЕТНА ТОРГІВЛЯ

 

Тому що Інкотермс пропонують комплект термінів для використання в різній сфері торгівлі і регіонах, неможливо завжди точно сформулювати обов'язок сторін. Тому, до деякої міри, необхідно посилатися на звичай порту або конкретної торгівлі або практику, що самі сторони могли установити в попередніх операціях (порівняй Статья 9 Конвенції ООН 1990 року про договори для міжнародної торгівлі товарами). Звичайно бажано, щоб продавці і покупці постійно належним образом інформували один одного про такі звичаї під час обговорення їхніх договорів і при виникненні неясностей пояснювали свою законну позицію відповідними статтями у своїх договорах купівлі - продажу. Такі спеціальні умови конкретного договору будуть заміняти або змінювати усе, що було сформульовано як правило тлумачення різних термінів Інкотермс.

 

13. МОЖЛИВОСТІ ПОКУПЦЯ У ВІДНОШЕННІ МІСЦЯ ВІДВАНТАЖЕННЯ

 

У деяких ситуаціях може виявитися неможливим на момент висновку контракту купівлі - продажу прийняти точне рішення щодо конкретного пункту або навіть місця, у яке продавець повинний доставити товар для перевезення. Наприклад, на цей момент могла бути просто зазначені територія або досить велике місце, наприклад, морський порт. При цьому звичайно потім обмовляється, що покупець має право або зобов'язаний назвати пізніше більш конкретний пункт на цій території або місці. Якщо покупець зобов'язаний назвати конкретний пункт відповідно до вищевикладеного, результатом невиконання їм цього обов'язку може виявитися відповідальність за ризики і додаткові витрати (статті Б.5. і Б.7. усіх термінів). Крім того, відмовлення покупця від права вказати конкретний пункт може дати продавцю право вибрати найбільш підходящий для нього пункт (FCA стаття А.4).

 

14. МИТНЕ ОЧИЩЕННЯ

 

Термін митне очищення викликало різночитання. Таким чином, при кожнім посиланні на обов'язок продавця або покупця приймати на себе зобов'язання, зв'язані з проходженням товару через митницю країни експорту або імпорту, тепер випливає роз'яснення, що цей обов'язок містить у собі не тільки оплату мита і всіх інших зборів, але також виконання й оплату всіх адміністративних дій, зв'язаних із проходженням товару через митницю й інформацією влади в цьому зв'язку. Далі в деяких областях вважалося, хоча і зовсім неправомірно, непотрібним використовувати терміни, що мають справа з обов'язком митного очищення, коли подібно ситуації в країнах - членах Європейського торговельного союзу або інших областей вільної торгівлі відсутня обов'язок оплачувати мито і відсутні обмеження по імпорті або експорту. Для уточнення цих ситуацій у статті А.2. і Б.2., А.6. і Б.6. відповідних термінів Інкотермс були додані слова якщо це буде потрібно, щоб терміни використовувалися без якої-небудь двозначності у випадках, коли митні процедури не потрібні.

 

Звичайно бажано, щоб митне очищення було організовано стороною, що постійно проживає в країні, у якій повинна відбуватися це очищення, або принаймні ким-небудь, що діє від імені цієї сторони. Таким чином, експортер звичайно проводить митне очищення для експорту, у той час як імпортер повинний очищати товар для імпорту.

 

Інкотермс 1990 відрізнялися від цього принципу по торговельних термінах EXW і FAS (обов'язок митного очищення на покупці) і DEQ (обов'язок митного очищення на продавці), але в редакції Інкотермс 2000 терміни FAS і DEQ покладають обов'язок митного очищення товару для експорту на продавця, а товару для імпорту - відповідно на покупця, у той час, як термін EXW, що представляє собою мінімальні обов'язки продавця, був залишений без змін (обов'язок за митне очищення для експорту покладається на покупця). Відповідно до терміна DDP продавець окремо погоджується зробити те, що випливає із самої назви терміна - Доставлено, Мито Оплачене, а саме очистити товар для імпорту й оплатити будь-які похідні з цього мита.

 

15. УПАКУВАННЯ

 

У більшості випадків сторони заздалегідь знають, яка упакування необхідне для надійного перевезення товару в місце призначення. Однак, тому що обов'язок продавця упакувати товар може значно змінюватися в залежності від способу і тривалості транспортування, що передбачається, вважається необхідним передбачити обов'язок продавця упакувати товар відповідно умовам транспортування, але тільки в тім ступені, у якій йому відомі обставини, зв'язані з транспортуванням, до укладання договору продажу (порівняй статті 35.1 і 35.2 б Конвенції ООН 1980 про договори з продажу товарів, у якій товар, включаючи упакування, повинні відповідати будь-як конкретної мети, прямо або побічно відомої продавцю на момент укладання договору, за винятком випадків, коли обставини свідчили, що покупець не покладалася або йому було недоцільно покладатися на знання і судження продавця).

 

16. ОГЛЯД ТОВАРУ

 

У багатьох випадках покупцю можна рекомендувати домовитися про огляд товару до або в момент передачі продавцем для перевезення (так називаний огляд перед відправленням або PSI). Якщо договір не передбачає іншого, покупець сам оплачує вартість такого огляду, що проводиться в його власних інтересах. Однак, якщо огляд проводився для того, щоб дати продавцю можливість виконати які-небудь обов'язкові правила, застосовні до експорту товару в його власній країні, він повинний сам оплатити такий огляд, якщо не використовується термін EXW, тому що при використанні цього терміна витрати по огляду лежать на покупці.

 

17. ВИД ТРАНСПОРТУВАННЯ І ВІДПОВІДНИЙ ТЕРМІН ІНКОТЕРМС 2000

 

Любий вид транспортування

Група E

EXW

Франко завод (... назва місця)

Група F

FCA

Франко перевізник (... назва місця призначення)

Група C

CPT

Фрахт/перевезення оплачені до (... назва пункту призначення)

CIP

Фрахт/перевезення і страхування оплачені до (... назва пункту призначення)

Група D

DAF

Постачання до границі (... назва місця призначення)

DDU

Постачання без оплати мита (... назва місця призначення)

DDP

Постачання з оплатою мита (... назва місця призначення)

Тільки морський і внутрішній водний транспорт

Група F

FAS

Франко уздовж борта судна (... назва порту відвантаження)

FOB

Франко борт (... назва порту відвантаження)

Група C

CFR

Вартість і фрахт (... назва порту призначення)

CIF

Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення)

Група D

DES

Постачання із судна (... назва порту призначення)

DEQ

Постачання з пристані (... назва порту призначення)

 

18. РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯ

 

У деяких випадках вступ рекомендує використовувати або не використовувати той або інший термін. Це особливо важливо у відношенні вибору між термінами FCA і FOB. На жаль, працівники торгівлі продовжують використовувати термін FOB там, де він зовсім недоречний, при цьому змушуючи продавця нести ризики внаслідок передачі товару перевізнику, названому покупцем. FOB можливо використовувати тільки там, де товар призначений для постачання через поручні судна або, у крайньому випадку, на судно, а не тоді, коли товар передається перевізнику для наступного навантаження на судно, наприклад, завантажений у контейнери або занурений на вантажівки або у вагони в так називаному ро-ро транспорті. Таким чином, у вступі до терміна FOB було зроблено настійне попередження про те, що термін не слід використовувати, коли сторони не мають наміру поставляти товар через поручні судна.

 

Трапляється, що сторони помилково використовують терміни, призначені також для перевезення товарів морем, коли передбачається інший вид транспорту. Це може поставити продавця в положення, коли він не може виконати своє зобов'язання представити покупцю відповідний документ (наприклад, коносамент, морську накладну або електронний еквівалент).Таблиця, приведена вище в параграфі 17, показує, який термін варто використовувати для кожного виду транспорту. Крім того, у введенні до кожного терміна вказується, чи можна використовувати його для усіх видів транспорту або тільки для перевезення морем.

 

19. КОНОСАМЕНТ І ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ

 

Традиційно бортовий коносамент є єдиним прийнятним документом, що продавець може представити відповідно до термінів CFR і CIF. Коносамент виконує три важливі функції, а саме:

- Доказ постачання товару на борт судна;

- Свідчення договору перевезення;

- Засіб передачі прав на транзитний товар іншій стороні за допомогою передачі їй документа.

 

Інші транспортні документи, крім коносамента, будуть виконувати перші дві зазначені функції, але не будуть контролювати доставку транзитного товару в місце призначення або давати можливість покупцю продавати транзитний товар за допомогою передачі документів його покупцю. Замість цього інші транспортні документи будуть називати сторону, що має право на одержання товару в місці призначення. Той факт, що володіння коносаментом необхідно для одержання товарів від перевізника в місці призначення, особливо ускладнює його заміну електронним документом.

 

Далі, звичайно видається кілька оригіналів коносамента, але, звичайно, дуже важливо, щоб покупець або банк, що діє відповідно до його інструкцій при оплаті продавцю, забезпечив передачу продавцем всіх оригіналів (так називаний повний комплект). Це також є вимогою Правил для документальних кредитів Міжнародної торговельної палати /ICC Rules for Documentary Credits/ (так називані Єдині традиції і практика Міжнародної торговельної палати /ICC Uniform Customs and Practice, UCP/. Поточна версія виходить у день публікації Інкотермс 2000; ICC публікація номер 500).

 

Транспортні документи повинні свідчити не тільки про доставку товару перевізнику, але також і про те, що товар, наскільки перевізник може це підтвердити, був отриманий у повній справності і гарному стані. Будь-який запис у транспортних документах, яка б указувала, що товар був отриманий не в такому стані, зробить документ нечистим і, таким чином, неприйнятним відповідно до UCP.

 

Незважаючи на особливу юридичну природу коносамента, передбачається, що в найближчому майбутньому він буде замінений електронним документом. Уже версія Інкотермс 1990 року належним образом врахувала це очікуване удосконалення. У відповідності зі статтями А.8. термінів паперові документи можуть бути замінені електронною інформацією за умови, що сторони домовилися здійснювати електронний зв'язок. Така інформація може передаватися безпосередньо зацікавленій стороні або через третю сторону, що забезпечує додаткові послуги. Однієї з таких послуг, що з користю може бути надана третьою стороною, є реєстр послідовних власників коносамента. Системи, що надають такі послуги, таких як так називана послуга БОЛЕРО, можуть зажадати подальшої підтримки відповідними юридичними нормами і принципами, як підтверджують це CMI 1990 Правила електронних коносаментів /CMI 1990 Rules for Electronic Bills of Lading/ і Статті 16 - 17 UNCITRAL Модельний закон по електронній торгівлі/ UNCITRAL Model Law on Electronic Commerce/.

 

20. НЕПЕРЕДАВАНІ ТРАНСПОРТНІ ДОКУМЕНТИ ЗАМІСТЬ КОНОСАМЕНТІВ

 

В останні роки документальна практика значно спростилася. Коносаменти часто заміняються непередаваними документами, подібними використовуваним для інших видів транспорту крім морських перевезень. Ці документи називаються морськими накладними, контейнерними накладними, вантажними розписками або варіантами таких виражень. Непередавані документи можуть цілком задовільно використовуватися, за винятком випадків, коли покупець хоче продати транзитні товари за допомогою передачі паперового документа новому покупцю. Щоб це стало можливим, обов'язково повинне бути збережене обов'язок продавця представити коносамент відповідно до CFR і CIF. Однак якщо договірні сторони знають, що покупець не припускає продати транзитний товар, вони можуть спеціально домовитися про звільнення продавця від обов'язку надати коносамент, або, в іншому випадку, вони можуть використовувати терміни CPT і CIP, де немає вимоги про надання коносамента.

 

21. ПРАВО ДАВАТИ ІНСТРУКЦІЇ ПЕРЕВІЗНИКУ

 

Покупець, що оплачує товар відповідно до C - терміна, зобов'язаний забезпечити, щоб після одержання оплати продавець не розпорядився товаром за допомогою видачі нових інструкцій перевізнику. Деякі транспортні документи, використовувані для визначених видів транспорту (повітряними, автомобільними або залізничний) надають договірними сторонами можливість перешкоджати продавцю у видачі нових інструкцій перевізнику, забезпечуючи покупця визначеним оригіналом або дублікатом накладній. Однак документи, використовувані замість коносаментів у морських перевезеннях, звичайно не містять такої перешкоджаючої функції. Морський Міжнародний комітет виправив цей недолік вищевказаних документів, ввівши в 1990 році Єдині правила морських накладних /Uniform Rules for Sea Waybills/, що дозволяють сторонам вставити умову без розпорядження, по якому продавець за допомогою інструкцій передає перевізнику право розпоряджатися товаром у відношенні доставки товару якій-небудь іншій особі або в інше місце, відмінне від зазначеного в накладній.

 

22. АРБІТРАЖ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПАЛАТИ

 

Договірні сторони, що бажають мати можливість звернутися в Арбітраж Міжнародної торговельної палати у випадку розбіжностей з їхнім партнером за договором купівлі - продажу, повинні спеціально і чітко домовитися про Арбітраж Міжнародної торговельної палати у своєму договорі купівлі - продажу або, у випадку відсутності єдиного договірного документа, при обміні кореспонденцією, що являє собою договір між ними. Факт включення одного або декількох варіантів Інкотермс у договір або зв'язану з цим кореспонденцію сам по собі НЕ являє собою домовленості про можливості звернутися в Арбітраж.

 

Міжнародна торговельна палата рекомендує наступну стандартну умову про арбітраж: Усі розбіжності, що випливають з/або в зв'язку з даним договором, повинні остаточно дозволятися відповідно до Правил Арбітражу Міжнародної торговельної палати одним або більш арбітрами, призначеними відповідно до зазначених Правил.