4 . Основні правові проблеми електронного бізнесу

4.3. Захист авторського права в Інтернет

 

Питання захисту авторських прав регулюються Цивільним кодексом та Законом України „Про авторське право та суміжні права”. Під дію Закону підпадають авторські права на літературні, наукові, науково-популярні, публіцистичні та інші.твори, твори образотворчого мистецтва, музичні твори та їх виконання, сценічні твори та їх виконання, а також комп’ютерні програми та бази даних. Відповідно до нещодавно внесених доповнень, публікацією твору або його поширенням вважається і розміщення твору в оцифрованому вигляді в Інтернет і тому потребує дозволу власника авторського права. Розміщення в Інтернет копії твору чи його частини без дозволу автора є порушенням Закону і може бути оскаржене в суді з вимогою відшкодування моральної шкоди та завданих матеріальних збитків (упущеної вигоди). Цим самим для авторів, власників Web -сайтів Закон створює певні умови для захисту своїх прав, але разом з тим накладає і відповідальність.

 

Перш за все слід мати на увазі авторські права на програми та дані, які власник сайту використовує на сайті та для його розміщення.

 

Web -сайт та кожна його сторінка є комп’ютерними програмами відповідно до означень, прийнятих в Законі. Захист авторського права на комп’ютерні програми здійснюється як на літературні твори. Ці положення, зокрема, забороняють копіювати HTML -тексти Web -сайтів та програми на зразок Java -скриптів чи Java -аплетів. Заборонено використовувати фрагменти програм для розробки інших програм.

 

На жаль, в Україні склалася традиція зневажливого ставлення до авторського права, і нерідко на Web -сайтах можна зустріти копії графічних та інших елементів, запозичені з інших Web -сайтів. Для комерційного сайту подібні „запозичення” абсолютно недопустимі принаймні з двох причин:

 

- підривається престиж підприємства;

- власник авторського права на незаконно використані елементи може легко добитися відшкодування завданих збитків у судовому порядку.

 

Власники та менеджери підприємств в погоні за дешевим сайтом інколи не звертають уваги на подібні дії Web - програмістів. Однак відповідальність за порушення авторських прав може нести не лише розробник, але і власник сайта, якщо інше не обумовлено угодою про виконання робіт. Тому в західних країнах, в т. ч. у США, досить часто замовник сайту вимагає від розробника письмового підтвердження, що при розробці не допущено порушень авторського права.

 

Те ж саме стосується розміщення на сайті літературнх творів, наукових та інших текстів.

 

З іншого боку, при розробці комерційного сайту його власник і сам зацікавлений у захисті своїх авторських прав на сайт та його елементи. Юридичний захист авторського права на сайт настає з моменту його розміщення і може бути додатково підтверджений розміщенням відповідного застереження про авторські права і умови копіювання матеріалів із сайту.

 

Для стягнення з порушника авторських прав відповідного матеріального відшкодування в судовому порядку слід подбати про збір належних доказів незаконного використання інформації. Інтернет як специфічне середовище для розміщення творів створює певні труднощі зі збором таких фактів. Адже контрафактну (незаконну) копію твору легко зняти із сайту і для доведення в факту її розміщення в минулому потрібні шукати серйозні докази.

 

Слід мати на увазі, що законодавство інших країн може бути більш жорстким стосовно захисту авторського права. Так, у США моментом, з якого виникають авторські права на твір, є час розміщення твору на матеріальному носії. Таким чином, введення авторського тексту чи іншого твору в комп ’ ютер, а тим більше публікація в Інтернет, автоматично надає автору правовий захист його авторського права. Тому будь-яке копіювання таких творів чи їх частин без дозволу автора є порушенням авторського права і може бути покараним. Відомі прецеденти, коли до відповідальності притягувались навіть Інтернет-провайдери, на серверах яких розміщувались сайти, які порушували авторське право. Хоча пряму провину провайдера довести непросто. Адже він не завжди поінформований про матеріали, які розміщують на своїх сайтах клієнти, які лише орендують у нього дисковий простір для розміщення сайтів.

 

Із жовтня 1998 року у США діє новий Закон, Digital Millenium Copyright Act , положення якого дають провайдеру можливість уникати відповідальності за порушення авторського права своїми клієнтами.

 

Так само слід бути уважним при використанні посилань (лінків) на сторінки, захищені авторським правом. Не буде нічого протизаконного, коли здійснюється звичайне цитування. Але можливо, особливо при використанні фреймів чи таблиць, за рахунок посилання на інший сайт, дати можливість відвідувачу отримати на екрані якісно відмінну картину, в якій важливим елементом буде копія чужого твору. В таким випадках мова може йти про порушення авторського права при створенні похідного твору.

Як видно із наведеного вище порівняння базових положень українського та американського законодавства про авторське право, в Інтернет легко можуть виникати ситуації, які можуть трактуватись неоднозначно. Наприклад, на сайті на території України розміщується твір громадянина США без його згоди, до якого мають вільний доступ інші громадяни США, звичайно ж, без згоди автора. Зрозуміло, що український власник сайта порушив закон. Притягнути його до відповідальності можна, скориставшись положеннями Бернської конвенції. А ось чи можна притягнути до відповідальності громадянина США, який користується незаконно опублікованим твором, залишається під запитанням.