"НЮАНСИ РЕФОРМУВАННЯ" МИКОЛА ПОВОРОЗНИК, ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА УПРАВЛІННЯ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА З ПИТАНЬ РЕЄСТРАЦІЇ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА КМДА

 

 

 

 

Коментує заступник начальника управління ліцензування та з питань реєстрації Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва КМДА Микола Поворозник.

 

 

 

 

 

Нюанси реформування

Фахівці наголошують на тому, що проблеми реформування віт­чизняної дозвільної системи багато в чому можуть повторити помилки з впровадженням змін у сфері державної реєстрації, про які "Пп." роз­повідав у попередніх випусках. Як змінилася ситуація після запровад­ження принципу "єдиного вікна" та які нюанси реформування системи реєстрації сьогодні найбільш актуальні?

 

- В Києві впроваджено механізм проведення державної реєстрації за, так званим, принципом єдиного вікна. Як відбувається впровадження нового механізму, настільки він спростив процедуру реєстрації на практиці?

- Так, з 1 липня 2005 року в Києві запроваджено механізми проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та постановку на облік в органах податкової служби, статистики, пенсійного та соціальних фондів за принципом єдиного вікна. Практика впровадження такого механізму свідчить про значні позитивні моменти такого підходу. Як все проходить на ділі сьогодні: державному реєстратору надаються установчі документи та один екземпляр    реєстраційної    картки.    Далі реєстратор передає в електронному вигляді чи на магнітних носіях реєстраційну інформацію територіальним органам податкової служби, статистики,  пенсійного і соціальних фондів та отримує від цих органів довідки про взяття на облік, які   разом із свідоцтвом про державну реєстрацію видає засновникам юридичної особи чи фізичним особам-підприємцям. Безумовно, процедура значно спростилася, якщо раніше треба було чекати місяць, то зараз практично на третій день підприємець отримує необхідні документи і може піти відразу в банк і там відкрити рахунок.

Наведу кілька цифр, що характеризують стан справ з реєстрацією в столиці. За статистикою, державними реєстраторами Києва за січень-липень поточного року зареєстровано майже 7,8 тисячі новоутворених юридичних осіб, для порівняння - у Харкові та Дніпропетровську їх близько 1 тисячі. Окрім того, в столиці за цей час зареєстровано понад 10,3 тисячі фізичних осіб-підприємців. Ще один показовий приклад: загалом за результатами роботи першого півріччя за кількістю зареєстрованих суб'єктів на першому місці знаходиться Дніпропетровська область, на другому - Печерський район Києва, на третьому - Донецька область, а слідом за нею - Шевченківський район столиці. Безумовно, будь-які порівняння недоречні, адже за масштабами область і район, зрозуміло, відрізняються, і виходить, що роботу, яка за обсягами прирівнюється обласним показникам здійснюють всього 10 осіб, які виконують реєстрацію в районі. Навантаження на спеціалістів дуже значне, держреєстратор в столиці приймає за день велику кількість людей. Приміром, якщо це десь 25 осіб, то це значить, що треба опрацювати відповідні документи, надати консультаційну допомогу, розібратися з виписками, реєструванням на­зви по кожному конкретному факту. До того ж багато підприємців звертаються для внесення змін. Тобто, дуже велика загрузка і не вистачає професіоналів. Загалом, кадрова проблема одна з найгостріших, система тримається на старих кадрах, навчання як такого Держпідприємництво не проводить. Тому чи не єдиною можливістю якось підвищити професійний рівень держреєстраторів є навчання, що проходять за сприяння КМДА. Раз чи два в півріччя ми збираємо держреєстраторів, щоб вони хоча б обмінялися думками, поділися досвідом, обговорили проблемні аспекти роботи.

 

- Що можна вважати сьогодні головним аспектом, на якому варто зосередити особливу увагу з точки зору успішного впровадження нововведень з державної реєстрації?

- Основне питання сьогодні в тому, що має ефективно працювати цілісна система - єдиний державний реєстр. Це єдина система, що дає дозвіл на реєстрацію, а не лише збирає відомості в електронному вигляді, пов'язує різні відповідні органи. Рішення сьогодні приймає ж не державний реєстратор, він виключно виконує функції покладені на нього Законом, загалом, державну реєстрацію виконує саме єдиний державний реєстр. Таким чином, ми пішли від певних проблем, перешкод, зокрема, так званого, людського фактору - хочу зареєструю, хочу ні, що залежить від того чи подобається мені окрема особа. Тобто, єдиний державний реєстр має надзвичайно важливе і прогресивне значення. Як відомо, згідно з Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", всі юридичні та фізичні особи підприємці, зареєстровані до набрання законом сили, також мають бути внесені до Єдиного державного реєстру до 1 січня 2006 року. Аналізуючи хід наповнення реєстру по місту Києву, можна зазначити, що залишилося до визначеного законом кінцевого терміну внесення даних до реєстру про існуючі підприємства, а дуже багато підприємців ще не внесені. На мою думку, одна із причин полягає в тому, що багато з них навіть не знають, про те, що це потрібно зробити. Взагалі, багато підприємців не знають і про можливість реєстрації через єдине вікно, незважаючи на численні повідомлення на телебаченні, радіо, в пресі. Це говорить про культуру, обізнаність підприємця і в першу чергу його небажання, бо за звичкою діє принцип - аж поки не клюне півень. Та все ж поінформованість з приводу різних заходів, визначених законом, потребує значного покращення.

Виписка з Єдиного державного реєстру має бути єдиним документом, що дає підприємцеві можливість працювати, тобто не потрібно довідок статистики, копій свідоцтва тощо. Крім того підприємство має кожен рік після реєстрації вносити про себе дані, підтвердження, що воно працює, що ніяких змін не відбулося, які саме особи мають право підпису. Це дуже позитивні моменти, має бути зворотній зв'язок і реєстр допоможе підчистити дані, реально покаже скільки суб'єктів працює, а не просто існують на папері. Безперечно, Єдиний державний реєстр суб'єктів господарської діяльності здатний підвищити ділову активність та рівень прозорості бізнес-процесів в Україні. Відкритий та оперативний доступ до його даних спроможний як полегшити пошук бізнес-партнерів, так і стати запобіжником виникнення фіктивних фірм.

 

- Які перешкоди на шляху реформування вітчизняної системи реєстрації, на Ваш погляд, є найбільш суттєвими?

- На багатьох з таких перешкод ми вже наголосили. Загалом же Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" став першим кроком в реалізації принципів законодавчого впорядкування державної системи реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності і гармонізації процедур реєстрації з європейським законодав­ством. Однак, на шляху його впровадження виникло чимало непорозумінь, недопрацьованих моментів. Наприклад, було надано достатньо часу для підготовки впровадження закону - внесення змін у правове поле, навчання спеціалістів-держреєстраторів, підготовки технічної бази та програмного забезпечення, немає методичного забезпечення тощо. Через це протягом перших двох місяців, реєстратори, по суті, не знали, що робити. До цього часу багато проблемних нюансів не вирішено. Так, продовжуються збої в АРМах, виникло багато проблем із коригуванням інформації, що заноситься в реєстр. До того ж, об'єм інформації, що вводиться в комп'ютер, дуже великий. Є багато нюансів, які прописані в законі, але не відпрацьовані на практиці. Наприклад, є категорії осіб, які не мають права займатися підприємницькою діяльністю - державні службовці, військові, засуджені тощо. Закон відпрацьовує ці моменти, але в технічному плані поки що немає механізму, який би це все регулював. Негайного законодавчого закріплення потребує також передача інформації через Інтернет, введення у законодавче поле електронних підписів та інші нагальні проблемні питання.

 

 "Підприємництво в Україні", грудень / 2005