"ФАКТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ" ВІКТОР БІЛИЧ, НАЧАЛЬНИК ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА КМДА

 

 

 

 

 

Віктор Білич, начальник Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва КМДА

 

 

 

 

Київ вже не один рік практично за всіма показниками розвитку підприємництва випереджає решту регіонів. Методи упровадження державної політики у сфері підприємництва у столиці можуть бути орієнтиром для інших регіональних одиниць, причому як сильних, із різноманітними ресурсними перевагами, так і тих, які на сьогодні таких переваг ще не мають, але намагаються віднайти.

Основним інструментом реалізації в місті державної політики підтримки малого підприємництва є Київська міська програма розвитку малого підприємництва на 2005-2006 роки, спрямована на поліпшення економічних показників господарської діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва, збільшення внеску малого підприємництва у забезпечення зайнятості населення та підвищення його активності у процесі становлення громадянського суспільства. Незаперечним залишається і той факт, що потреба модифікації питання загальної стратегії постає перед органами виконавчої влади всіх рівнів, а чітка стратегія та стабільність фінансування є визначальними факторами забезпечення ефективності будь-яких програм. Прикладом в цьому відношенні може бути реалізація виконання Київської міської програми сприяння розвитку підприємництва на 2005-2006 роки та заходи з досягнення її ефективності. Прийняття у травні цього року Указу Президента України "Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва" сприяло активізації процесу впровадження заходів програми за основними складовими: фінансово-кредитна підтримка, забезпечення земельними ділянками та комунальним майном, надання інформаційно-консультативної допомоги, сприяння розвитку мережі інфраструктури підприємництва, розвиток бізнес-освіти. Треба зазначити, що фінансове забезпечення виконання заходів здійснюється виключно за рахунок коштів міського бюджету. Так, за 9 місяців поточного року на ці потреби перераховано з бюджету міста 26,8 млн. грн. (вдвічі більше, ніж за відповідний період минулого року).

Розвиток діючих кредитно-фінансових механізмів та впровадження нових фінансових технологій підтримки малого та середнього підприємництва - серед основних завдань Програми соціально-економічного розвитку Києва на 2005-2006 роки. Фінансування малого і середнього бізнесу є однією з найбільш гострих проблем його розвитку. Внутрішніх джерел фінансування, які включають отриманий прибуток, амортизаційні відрахування, кошти сформованих фондів, переважно недостатньо не тільки для оновлення та модернізації основних фондів, використання новітніх технологій і матеріалів, пошуку нових ринків збуту, а й для поповнення обігових коштів. Саме тому для розвитку підприємницької діяльності необхідно залучати зовнішні джерела.

Загальна сума кредитів, наданих суб'єктам підприємництва Києва уповноваженими комерційними банками за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, становила у 2004 році 285,69 млн. грн. Всього за час дії Київської міської програми розвитку малого підприємництва на 2003-2004 роки надано таких кредитів на суму 583,1 млн.грн., тобто на один суб'єкт підприємництва припадає менше трьох тисяч гривень.

Головними ж принципами міської влади в політиці забезпечення підприємцям доступу до фінансових ресурсів є прозорість та конкурсність. На часткову компенсацію відсотків за кредитами з міського бюджету перераховано за 9 місяців цього року 24,6 млн. грн., що у два рази перевищує минулорічну компенсацію. Банк "Хрещатик" надав пільгових кредитів на суму майже 125 млн. грн., тобто більше за суму кредитів відповідного періоду минулого року в 1,2 рази.

Кредитування суб'єктів малого та середнього бізнесу здійснюється також банківськими установами в рамках міжнародних кредитних ліній. Однак обсяги кредитування не забезпечують потреб підприємців. Для вирішення цієї проблеми недостатньо міських ресурсів та залучених коштів. Необхідні більш глобальні комплексні заходи на державному рівні, зокрема, створення мотивації для банків з кредитування малого і середнього бізнесу. Для цього необхідно адаптувати кращу світову практику. Просуватися в напрямку розв'язання проблем фінансового забезпечення потрібно якомога швидше, оскільки які б не створювалися потенційно перспективні програми, виконання їх упирається у проблеми фінансової підтримки. Так, районами міста Києва затверджені та виконуються районні програми розвитку підприємництва. Але кошти на виконання програм загальною сумою 600 тис. грн. передбачено лише в бюджетах Голосіївського, Дарницького, Печерського, Святошинського і Солом'янського районів, реально ж розпочато фінансування тільки у Печерському та Солом'янському районах.

Інша важлива складова програми - надання земельних ділянок та комунального майна. В Києві встановлено пільгові орендні ставки за приміщення для суб'єктів малого підприємництва, які здійснюють виробничу діяльність та підприємств сфери побуту, що обслуговують пільгові категорії населення, інвалідів. Суб'єкти підприємництва орендують понад 640 тис. кв. м приміщень комунальної власності міста. За дев'ять місяців поточного року надано в оренду майже 43 тис. кв. м площі, у тому числі близько 12 тис. кв. м - на пільгових умовах. Крім того, надаються в оренду та у власність приміщення комунальної власності районів міста.

Однак, проблемним залишається питанням забезпечення відкритого доступу підприємців до інформації про вільні приміщення. Цей аспект досить успішно забезпечили лише у Дніпровському, Печерському, Святошинському та Солом'янському районах. Тому проблема потребує подальшого розгляду та контролю. Як засіб її вирішення, до доручень розширеного засідання колегії міськдержадміністрації, зокрема, внесено пункт про забезпечення відкритого доступу підприємців до необхідної інформації.

Своєрідним методом забезпечення доступу підприємців до інформації є проведення телефонних гарячих ліній "Київ-підприємцям". Головне управління з питань регуляторної політики та підприємництва, заступник голови Київської міської державної адміністрації М.Георгієвський регулярно проводять консультаційно-інформаційні телефонні лінії. Це дозволяє не лише забезпечити зворотній зв'язок, а й оперативно вирішувати конкретні проблеми підприємців - всі звернення та заяви, що надходили від підприємців, уважно розглядаються та вивчаються, а за результатами вживаються заходи з усунення негативних фактів. Гарячі лінії діють і в районах міста. Наприклад, на базі громадської організації "Об'єднання підприємців XXI століття" гаряча лінія діє з 2002 року, з цього року, як розвиток, такий зв'язок для інформаційно-консультативної підтримки підприємців працює щоденно, а фінансується вона за рахунок коштів, виділених на реалізацію Київської міської програми сприяння розвитку підприємництва.

Рівень поінформованості підприємців підвищується і за допомогою Інтернет-ресурсу. "Столичний діловий портал" та "Майдан електронної торгівлі" - інтернет-ресурси, де підприємці можуть розмістити інформацію про вакансії, товари та послуги на інформаційних та торговельних сайтах, ознайомитись із Київською міською програмою сприяння розвитку підприємництва на 2005-2006 роки та її фінансуванням, взяти участь в обговоренні регуляторних актів. Крім того, у структурі "Столичного ділового порталу" створена та установлена в місцях реєстрації суб'єктів господарювання автоматизована інформаційна система для допомоги підприємцям-початківцям.

В Києві зосереджена найбільша в Україні кількість об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва, число яких і надалі збільшується. Лише за січень-червень кількість об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва виросла на 75 одиниць. Успішною є практика співпраці з Київською торгово-промисловою палатою, спільно з якою запроваджена програма "Київська якість". Дипломанти програми отримують необхідну підтримку для розробки систем управління якістю відповідно до міжнародних стандартів. Диплом "Київська якість" вже отримали 30 столичних підприємств, чотирьом з них надано послуги з розробки систем менеджменту якості згідно з міжнародними стандартами за рахунок міського бюджету.

Заходи окремого розділу Київської міської програми сприяння розвитку підприємництва спрямовані на вирішення соціального аспекту: підвищення рівня зайнятості населення, створення нових робочих місць, формування сприятливих умов для залучення до підприємницької діяльності різних верств населення. Зокрема, "Столичний діловий портал" містить розділ "Вакансії компаній" і кожне підприємство має змогу через АРМ учасника безкоштовно, в необмеженій кількості, розміщувати інформацію про вакантні робочі місця. Адреси підприємств та їх реквізити є відкритими для шукачів роботи, що забезпечує прямий контакт між роботодавцем та особами, які шукають роботу.

Розв'язанню проблем зайнятості сприяло створення в усіх сферах економічної діяльності нових робочих місць, зокрема, за 9 місяців цього року створено 62,7 тис. робочих місць. В тому числі, на підприємствах міста введено 33,6 тис. нових робочих місць, що на 23% більше до відповідного періоду минулого року та зареєстровано 15,3 тис. трудових угод між фізичними особами та найманими працівниками.

Комплексна програма "Освіта. Робота. Бізнес" сприяє поліпшенню реалізації окремих соціальних аспектів - навчання, профорієнтації і працевлаштування молоді. В рамках програми пройшли муніципальна виставка для молоді та серія семінарів-тренінгів. Залученню молодих киян до підприємницької діяльності сприяє і міський конкурс "Молодий підприємець року", що цього року відбувся втретє. Про зростання зацікавленості молодих підприємців до конкурсного змагання свідчить, зокрема те, що кількість його учасників збільшилась в 1,5 рази.

Безумовно, процес розвитку підприємництва, поліпшення бізнес-клімату потребує двосторонньої співпраці як з боку влади, так і з боку самих підприємців, особливо, їхніх громадських об'єднань. Для відстоювання своїх інтересів підприємці мають об'єднуватись у громадські організації та брати не формальну, а реальну і дієву участь в роботі. Сьогодні найбільш ініціативні представ­ники громадських організацій підприємців міста входять до складу Координаційної Ради з питань розвитку підприємництва при Київському міському голові, залучаються до участі у міських заходах, розробці та реалізації програм розвитку підприємництва. Заходи програми на 2005-2006 роки спрямовані, зокрема, на сприяння самоорганізації підприємців та розвиток соціального партнерства, якому сприяло проведення у березні та квітні цього року двох нарад київського міського голови з представниками об'єднань підприємців, підприємницьких структур з актуальних питань розвитку підприємництва та реалізації регуляторної політики. За результатами нарад підписано Меморандум про взаємодію громадських об'єднань підприємців, організацій роботодавців та Київської міської влади, який визначив основні проблемні питання розвитку підприємництва та шляхи їх вирішення.

Важливим елементом досягнення результативності програми є контроль та самоконтроль за її виконанням. Один із таких методів - щоквартальний моніторинг, інформація про результати якого надається до Мінекономіки та Держпідприємництва, а також обов'язково оприлюднюються на "Столичному діловому порталі" (www.bizportal.kiev.ua) Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва. Згідно ж з аудиторським дослідженням, проведеним Контрольно-ревізійним управлінням, стан реалізації двох попередніх столичних програм розвитку підприємництва аудитори оцінили як такий, що "можна вважати ефективним". Ця оцінка була підставою для висновку: "аналогічні програми необхідно продовжувати і в наступні роки, оскільки вони є доволі перспективними та вкрай необхідними для розв'язання соціально-політичних та економічних проблем регіону". Програма поточного і наступного року є логічним продовженням двох попередніх програм. Проте вона відрізняється більшою соціальною спрямованістю, акцентуванням уваги на суттєвому зменшенні трудових, у тому числі часових та фінансових ресурсів підприємців у процесі започаткування та провадження підприємницької діяльності, тобто на оптимізації дозвільних процедур. Поступальність дає змогу вийти на високий рівень ефективності, про що свідчить позитивна динаміка підприємницького потенціалу міста Києва. Так, загальна кількість суб'єктів підприємництва збільшилась на кінець першого півріччя поточного року порівняно з відповідним періодом попереднього року на 15% та становила 284,5 тис. суб'єктів. Зростає кількість суб'єктів підприємництва, що сплачують податки, та надходження податків і зборів до бюджетів усіх рівнів. За попередніми даними, упродовж 9 місяців 2005 року від усіх платників до Зведеного бюджету надійшло майже 15,8 млрд. грн., що в 1,7 рази перевищує надходження у відповідному періоді 2004 року. Надходження до бюджету міста збільшились у 1,3 рази та становили майже 2,9 млрд. грн. Загальна кількість суб'єктів малого підприємництва (юридичних та фізичних осіб) складає понад 188 тис. суб'єктів. Із розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення це близько 690 одиниць, що відповідає рівню країн ЄС.

Мале підприємництво забезпечує майже третину загальних надходжень до бюджету міста від суб'єктів підприємництва. Згідно з даними Державної податкової адміністрації у м. Києві за результатами 2004 року чисельність працюючих на малих підприємствах складала понад 423 тис. осіб.

Однак, попри підвищення показників діяльності малих підприємств, їх внесок у загальноекономічні показники залишається незначним. Існують диспропорції як за видами діяльності малих підприємств, так і з огляду форм власності. Варто підкреслити, що малі підприємства приватної форми власності відзначаються вищою ефективністю, ніж державні та комунальні. Про це свідчить удвічі більший показник обсягів реалізованої продукції на одного працюючого на них. При цьому середньомісячна заробітна плата працівників малих підприємств державної та комунальної власності значно вища, ніж на приватних малих підприємствах. Це дає підстави припустити, що на малих приватних підприємствах частина заробітної плати видається неофіційним шляхом. Структура малого підприємництва за організаційними формами теж свідчить про недостатній рівень його розвитку, адже підприємців-фізичних осіб утричі більше, ніж малих підприємств. Тобто мале підприємництво здебільшого продовжує виконувати функції "підприємництва проти бідності" та інші.

Для того щоб досягти не лише кількісного, а й якісного зростання підприємництва необхідно активізувати роботу зі створення сприятливих умов його розвитку. Міська влада виконує це завдання в рамках своїх повноважень, але визначальним фактором цього процесу є формування на державному рівні мотиваційного, а не фіскального податкового законодавства. Ця робота має проводитись у тісній взаємодії влади і бізнесу.

За реальних умов функціонування вітчизняної економіки, що складалися протягом тривалого періоду, середнє та мале підприємництво відіграє особливу роль, суттю якої є створення нових робочих місць у періоди значного безробіття, мобільність у переорієнтації профілів діяльності, що обумовлено об'єктивними причинами. Однак, в останні роки в Україні склалася ситуація, коли вітчизняна регіональна політика у сфері підтримки підприємництва діяла переважно в площині директивних засобів. Не сприяла покращенню загальної ситуації й діяльність центрального органу влади у сфері підприємництва - Держпідприємництва. Роботу комітету у сфері розробки правових засад творення бізнес-середовища не можна недооцінювати, проте реалізація державної політики з розвитку і підтримки підприємництва має бути спрямована не лише на створення правових умов, а й на формування механізмів регулювання і координації, спроможних максимально поєднати інтереси суб'єктів підприємницької діяльності з інтересами держави, відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також, що не менш важливо, з інтересами громад, які там проживають.

Київ вже не один рік практично за всіма показниками розвитку підприємництва випереджає решту регіонів, що дозволяє зробити висновки про правильність напрямку міської влади на розбудову цього сектора економіки. Тому, думаю, столичний досвід у цій сфері суспільних відносин може бути корисним для усіх. А рівень упровадження державної політики у сфері підприємництва у Києві може бути орієнтиром для інших регіональних одиниць, причому як сильних, із різноманітними ресурсними перевагами, так і тих, які на сьогодні таких переваг ще не мають, але намагаються віднайти.

 

Довідка "Пп."

Чисельність працюючих на малих підприємствах Києва - понад 423 тис. осіб (результати 2004 року).

Зростання обсягів роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства в Києві - 31,5% ( по Україні 23%).

Обсяги промислового виробництва в Києві зросли на 16,2% до відповідного періоду минулого року (по Україні -3,5%).

Приріст обсягів будівництва у м.Києві складав за підсумками І півріччя 7,4% ( по Україні цей показник знизився).

Темп приросту введеного житла в Києві за І півріччя 2005 - 63,4% ( по Україні - 7,2%).

Рівень зареєстрованого безробіття у Києві на 1 серпня 2005 р.- 0,39% від кількості працездатного населення (по Україні в середньому цей показник складає близько 3%).

Середньомісячна заробітна плата - понад 1361 грн. (по Україні - майже 741 грн.). Середньомісячна заробітна плата працівників малих підприємств міста - 449 грн.

 

 "Підприємництво в Україні", грудень / 2005